ПІДПИС ЯК КАТЕГОРІЯ ЮРИСПРУДЕНЦІЇ,
ПРАВОЗДАТНІСТЬ ТА ДІЄЗДАТНІСТЬ ЯК ПЕРШОЧЕРГОВІ УМОВИ ПРАВОЧИНІВ


Продовжуючи тему "Нотаріат для Вас" я вирішив прокоментувати відому кожному громадянину ситуацію, коли від нього потребується поставити підпис на документі. Звичайна до банальності ситуація, юридичного значення якій дуже багато громадян не надають, та вважають її чисто формальною й умовною дією.

Майже кожний день хтось з клієнтів пропонує підписатися за відсутнього учасника нотаріальної дії, померлого чи хворого, який знаходиться у відпустці або відрядженні, навіть недієздатного, не розуміючого значення своїх дій, і нотаріально засвідчити підпис або посвідчити правочин (довіреність) тощо. І кожний раз я роз'яснюю, що нотаріальна дія, вчинена з порушенням ЗАКОНУ, є недійсною та коментую наслідки порушення Закону.

"Якого закону?", - дивуються громадяни. Мова йде про підпис в офіційних документах як категорії юриспруденції. Юридична наука визначає підпис як графічне зображення, яке визначає особу його виконувача (власноручно написане прізвище), та здійснюється ним з метою посвідчення документа або підтвердження відомостей, які містяться в документі та свідчать про певне відношення до них того, хто підписується.

Підпис повинен виконуватися тієї особою, яку він означає, тільки тоді він буде відповідати своєму призначенню.

Підпис відповідних осіб при наявності всіх інших необхідних реквізитів надає юридичну силу документам.

Коли особа внаслідок фізичної вади, хвороби, неграмотності або з інших поважних причин не може власноручно підписати правочин, заяву чи інший документ, за її дорученням і в її присутності та в присутності нотаріуса або іншої посадової особи, яка здійснює нотаріальну дію, правочин, заяву чи інший документ підписує інша особа. Про причини, з яких особа, зацікавлена у вчиненні нотаріальної дії, не могла підписати документ, зазначається у посвідчувальному написі нотаріуса.

Нотаріус або інша посадова особа, яка вчиняє нотаріальну дію, може не вимагати кожного разу з'явлення відомих їм посадових осіб підприємств, установ і організацій, якщо вони мають зразки підписів цих посадових осіб, одержані при особистому зверненні, а справжність їх підписів не викликає сумніву. (ст. 45 Закону України "Про нотаріат"). Але не дозволяється застосування зразків підписів при посвідченні правочинів, тексти яких викладаються на спеціальних бланках нотаріальних документів (пункт 17 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України - надалі Інструкція).

З розвитком техніки в праві з'явилося поняття факсимільного та електронного підпису. Згідно ч.3 ст.207 Цивільного кодексу України факсимільне відтворювання підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, електронно-числового підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках та в порядку, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога. Ці правовідносини регулюються Законом України від 22.05.2003р. "Про електронний числовий підпис".

Згідно п. 25 Інструкції використання факсимільного підпису в нотаріальному процесі не допускається. Всі підписи, які проставляються в реєстрі для реєстрації нотаріальних дій, без виключення (підписи учасників правочину; перекладачів; осіб, які підписалися в якості свідків або за учасників правочину, які не змогли самостійно підписатися; осіб для яких нотаріально оформлялися копії документів, видавалися нотаріально оформлені документи тощо) повинні проставлятися відповідними особами власноручно, без використання при цьому факсиміле.

Підпис фізичних осіб буде мати юридичну силу при наявності у них відповідної дієздатності. Відповідно ст. 30 ЦК України цивільну дієздатність має фізична особа, яка усвідомлює значення своїх дій та може керувати ними. Цивільною дієздатністю фізичної особи є її здатність своїми діями набувати для себе цивільних прав і самостійно їх здійснювати, а також здатність своїми діями створювати для себе цивільні обов'язки, самостійно їх виконувати та нести відповідальність в разі їх невиконання.

З урахуванням вікового фактора закон розрізняє такі види дієздатності: а) дієздатність осіб, які не досягли 14 років (ст.31 ЦК); б) дієздатність осіб у віці від 14 до 18 років (ст.32 ЦК); в) повну дієздатність (нею володіють психічно здорові особи, які досягли віку 18 років та прирівняні до них категорії осіб.

Відповідно ст. 31 ЦК України фізична особа, яка не досягла чотирнадцяти років (малолітня особа), має право:

1) самостійно вчиняти дрібні побутові правочини. Правочин вважається дрібним побутовим, якщо він задовольняє побутові потреби особи, відповідає її фізичному, духовному чи соціальному розвитку та стосується предмета, який має невисоку вартість;

2) здійснювати особисті немайнові права на результати інтелектуальної, творчої діяльності, що охороняються законом.

Крім правочинів, встановлених статтею 31 цього Кодексу, фізична особа у віці від 14 до 18 років (неповнолітня особа) має право: самостійно розпоряджатися своїм заробітком, стипендією або іншими доходами; самостійно здійснювати право на результати інтелектуальної, творчої діяльності, що охороняються законом; бути учасником (засновником) юридичних осіб, якщо це не заборонено законом або установчими документами юридичної особи; самостійно укладати договори банківського вкладу (рахунку) та розпоряджатися внеском, внесеним нею на своє ім'я (грошовими коштами на рахунку). Неповнолітня особа вчиняє інші правочини за згодою батьків (усиновлювачів) або піклувальників. На вчинення неповнолітньою особою правочину щодо транспортних засобів або нерухомого майна повинна бути письмова і нотаріально посвідчена згода батьків (усиновлювачів) або піклувальників і дозвіл органу опіки та піклування.

Неповнолітня особа може розпоряджатися грошовими коштами, що внесені повністю або частково іншими особами у фінансову установу на її ім'я, за згодою органу опіки та піклування та батьків (усиновлювачів) або піклувальника. Згода на вчинення неповнолітньою особою правочину має бути одержана від батьків (усиновлювачів) або піклувальника та органу опіки та піклування

З метою забезпечення особистих немайнових і майнових прав та інтересів малолітніх, неповнолітніх осіб, а також повнолітніх осіб, які за станом здоров'я не можуть самостійно здійснювати свої права та виконувати обов'язки встановлюється опіка та піклування. Опікун здійснює правочини від імені та в інтересах підопічного. Піклувальник дає згоду на здійснення неповнолітнім (підопічним) правочинів, які вже названі (ст.32 ЦК), а також у відношенні розпорядження майном та інших правочинів, які виходять за межі дрібних побутових.

Отримання заробітку, пенсії, стипендії, інших прибутків особи, обмеженої в цивільній дієздатності та розпорядження ними здійснюється піклувальником. Правочини можуть здійснювати особи будь-якого віку при наявності відповідного обсягу дієздатності. Не в кожному випадку та не кожний нотаріус здатен безпомилково встановити дієздатність громадянина, який звернувся до нього, навіть якщо він прекрасний психолог. Громадянин може впевнено назвати своє прізвище, ім'я, по батькові, рік та місце народження і проживання, біографічні дані, причину звернення до нотаріуса й інші дані, відрепетировані заздалегідь. Та при цьому не усвідомлювати значення своїх дій. Наведу "живий" приклад правочину, який оспорений позивачкою, представником якої я є. Позивачка подарувала приятельці свою однокімнатну квартиру, сподіваючись, що остання буде надавати їй послуги по утриманню. Позивачці не було роз'яснено нотаріусом значення договору довічного утримання, тому вона помилялась відносно предмету правочину. Відповідачка після підписання договору дарування поїхала до Росії та допомогу не здійснювала.

Через три роки (за місяць до закінчення строку давності) позивачка звернулася до суду з позовом про визнання договору дарування квартири недійсним на підставі ст.233 ЦК України, згідно якої правочин, який вчинено особою під впливом тяжкої для неї обставини та на вкрай невигідних умовах, може бути визнаний судом недійсним... В задоволенні позовних вимог судом відмовлено.

В період апеляційного оскарження рішення позивачка розміщена мною на обслідування в психіатричну лікарню, де їй встановлений діагноз - параноїдний синдром шизофренічної властивості, маячні стани, недоумство, які у хворої позивачки вже існують більше 5 років, тобто і в той період, коли вона підписувала договір дарування. Такі ситуації охоплюються ст.225 ЦК України, яка передбачає правові наслідки вчинення правочину дієздатною фізичною особою, яка у момент його вчинення не усвідомлювала значення своїх дій та (або) не могла керувати ними.

Умовами застосування правил даної статті є перебування дієздатної фізичної особи в момент вчинення правочину в такому стані, при якому вона не усвідомлювала значення своїх дій та (або) не могла керувати ними. При цьому мається на увазі тимчасовий стан, при якому людина внаслідок функціональних розладів психіки, порушень фізіологічних процесів в організмі або інших хворобливих явищ тимчасово не може розуміти значення своїх дій або керувати ними. Правочин, вчинений в такому стані, не відображає дійсної волі особи на встановлення, зміну, припинення тощо, цивільних прав та обов'язків, і тому може бути визнаний недійсним.

Неадекватність реакції дієздатної особи на те, що відбувається може бути викликана різними обставинами: нервовим стресом, шоком від фізичної травми, алкогольним або токсичним оп'янінням тощо.

Нездатність розуміти значення своїх дій або керувати ними повинна існувати конкретно в момент здійснення правочину.

Підпис юридичних осіб буде мати юридичну силу при наявності у них відповідної право та дієздатності (правосуб'єктності) (ст. 44 Закону України "Про нотаріат"). Юридична особа здатна мати такі ж цивільні права та обов'язки (цивільну правоздатність), як і фізична особа, крім тих, які за своєю природою можуть належати лише людині. Цивільна правоздатність юридичної особи виникає з моменту його створення та закінчується з дня внесення запису про його припинення до єдиного державного реєстру (ст.ст. 87,91 ЦК України). Відносини, які виникають в сфері державної реєстрації юридичних осіб, а також фізичних осіб - підприємців, врегульовані Законом України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців" (надалі - Закон).

Документом встановленого зразка, який посвідчує факт внесення до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців запису про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців є свідоцтво про державну реєстрацію (ст. 1 Закону). Вказане свідоцтво підтверджує цивільну правоздатність юридичної особи.

Пунктом 41 Інструкції передбачено, що при перевірці обсягу цивільної правоздатності юридичних осіб, які беруть участь в правочинах, нотаріуси зобов'язані ознайомитись з установчими документами (статут, засновницький договір), установчими актами, свідоцтвом про державну реєстрацію (перереєстрацію) суб'єкта підприємницької діяльності (витягом з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України), положенням про філію та представництво юридичної особи, наказом юридичної особи про призначення керівника філії або представництва та перевірити, чи відповідає вчинена нотаріальна дія обсягу цивільної правоздатності юридичної особи.

Але видача витягу з ЄДРПОУ Положенням про Єдиний державний реєстр підприємств та організацій України не передбачена. Стаття 46 Закону України "Про нотаріат" надає нотаріусу право витребування від підприємств, установ і організацій відомостей і документів, необхідних для вчинення нотаріальних дій; такі відомості нотаріус запитує навіть у випадках, коли витребування не передбачено Інструкцією.

У відповідності з викладеним та з метою недопущення порушень прав та законних інтересів осіб, які звернулися за вчиненням нотаріальних дій, нотаріуси витребують у юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців для ознайомлення Витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців. Одночасно з правоздатністю у юридичних осіб виникає дієздатність. Виникнення дієздатності означає, що юридична особа своїми діями може набувати, створювати і здійснювати цивільні права та обов'язки.

Дієздатність юридичної особи здійснюється його органами, діючими у відповідності з установчими документами та законом. Органи юридичної особи можуть бути одноосібними (наприклад, директор) та колегіальними (наприклад, правління). Порядок створення органів юридичної особи встановлюється установчими документами та законом. У випадках, встановлених законом, юридична особа може набувати цивільні права і обов'язки та здійснювати їх через своїх учасників (ст.92 ЦК). Перелік відомостей, на підставі яких встановлюється цивільна дієздатність юридичної особи, передбачена статтею 17 Закону.

Зокрема, у вказаному реєстрі містяться відомості про прізвище, ім'я, по батькові осіб, які мають право вчиняти юридичні дії від імені юридичної особи без довіреності, у тому числі підписувати договори, їх ідентифікаційні номери фізичних осіб - платників податків; дані про перебування юридичної особи в процесі припинення, зокрема дата реєстрації рішення засновників (учасників) або уповноважених ними органів про припинення юридичної особи, відомості про комісію з припинення (ліквідатора, ліквідаційну комісію тощо); дані про наявність обмежень щодо представництва від імені юридичної особи тощо.

При цьому відомості, що містяться в Єдиному державному реєстрі надаються у вигляді витягу з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України та довідки про наявність або відсутність в Єдиному держаному реєстрі інформації, яка запитується (ст.20 Закону).

Згідно ст.21 Закону, виписка з Єдиного державного реєстру видається юридичній особі або фізичній особі - підприємцю за їх письмовим запитом протягом двох робочих днів з дати подання цього запиту або на підставі їх письмової заяви при видачі свідоцтва про державну реєстрацію або при його заміні. У виписці зазначається, серед іншого, прізвище, ім'я, по батькові осіб, які мають право вчиняти юридичні дії від імені юридичної особи без довіреності, у тому числі підписувати договори, їх ідентифікаційні номери фізичних осіб - платників податків; наявність обмежень щодо представництва від імені юридичної особи або фізичної особи - підприємця.

Про все це слід пам'ятати, перш ніж стати учасниками цивільних правовідносин.

Приватний нотаріус

Павлоградського районного

нотаріального округу

(м. Павлоград, вул. Горького,164)

М.В. Іщик

[...]
Начало
[3291] [ 3292 ] [ 3293 ] [ 3294 ] [ 3295 ] [ 3296 ] [ 3297 ] [ 3298 ] [ 3299 ] [ 3300 ] [ 3301 ] [ 3302 ] [ 3303 ] [ 3304 ] [ 3305 ] [ 3306 ] [ 3307 ] [ 3308 ] [ 3309 ] [ 3310 ]

Информация с сайта: pv-gazeta.dp.ua