Чи потрібно Україні вступати у НАТО?


Одним із найболючіших питань сьогодення є вступ України в НАТО. Особливо це питання виникає під час передвиборчої агітації аби спровокувати погляди людей на свій лад. А чи знаєте Ви насправді, що таке НАТО? Що воно являє собою? Та з чим його їдять?

Організація Північноатлантичного договору (НАТО) була створена у 1949 році, коли Радянський Союз вважався головною загрозою свободі та незалежності Західної Європи. Одним із найголовніших завдань Альянсу було утримання відповідного рівня військової потужності для захисту його членів від будь-якої форми агресії з боку Радянського Союзу та країн Варшавського договору. Стабільність, яку НАТО забезпечувала впродовж цього періоду, дала можливість Західній Європі відновити своє життя після Другої світової війни. Цілі які ставилися перед членами НАТО постійно змінювались відповідно до поточних змін стратегічного середовища.

Сьогодні НАТО є не тільки військовим Альянсом. Держави НАТО співпрацюють з колишніми супротивниками і докладають зусиль для збереження миру та безпеки. Задля досягнення цієї мети, Альянс ставить перед собою дедалі більше завдань і розробляє гнучкі, інноваційні та прагматичні підходи до вирішення питань, складність яких неминуче зростає. У цьому процесі зростає і важливість ролі НАТО в гарантуванні безпеки євроатлантичної зони, тому багато країн прагнуть приєднатися до Альянсу.

Від цієї тенденції не відстає і Україна, яка має особливе розташування та прагнення підвищити свій авторитет у світі.

Зачинателем відносин НАТО-Україна став Л. Кравчук, який у 1991 році підписав договір на приєднання України до Ради північноатлантичного співробітництва. Прагнення євроатлантичної інтеграції було також підтверджено Л. Кучмою у 1994 році, коли Україна першою з країн СНД приєдналася до програми "Партнерство заради миру". Основоположним документом у відносинах між Альянсом та Україною є Хартія, яка була прийнята у 1997 року.

З того часу Україна неодноразово доводила готовність робити внесок у зміцнення євроатлантичної безпеки. За різних часів українські миротворці свою готовність проявляли на Балканах, Афганістані, Іраку, Сьєра-Леоне та інших країнах, які потребували допомоги. В очах НАТО Україна поступово постає як стратегічно важливий союзник.

Проте виникає риторичне питання - чи потрібно це насправді Україні та українському народові? Серед звичайних громадян панує така думка, що НАТО це страхітливе чудовисько, яке несе руйнівну силу. Інші вважають цю організацію "гуманітарним мішком", який надається кожній потребуючій країні, незалежно, чи ти є членом Альянсу, чи ні. Всі вищесказані історичні факти та погляди людей не є закликом до підтримки чи відрази цього незрозумілого на перший погляд Альянсу. Говорити впевнено, що НАТО - це добре, ми не можемо, адже ніколи і ніщо просто так не створюється і не діє.

Кожна світова організація має свої мінуси та плюси, і НАТО не є виключенням. Тому давайте розглянемо всі сторони роботи цієї організації. Розпочнемо з позитивних. НАТО акцентує свою увагу на боротьбу з тероризмом, виготовленні ядерної зброї країнами з тоталітарним режимом. Також ведеться боротьба з бідністю, природними та техногенними катастрофами. Відбувається співпраця у галузі науки та екології...

Та повернемось до України, яка стоїть на шляху вибору. Як стверджують спеціалісти, вступ нашої країни сприятиме розробці нової концепції безпеки та військової доктрини. Співробітництво Україна-НАТО зосереджується на зміцненні демократичного цивільного контролю над збройними силами та сприянні Україні в реформуванні успадкованого від Радянського Союзу війська, що має завеликий розмір, громіздку структуру командування і недостатній рівень технічного оснащення; створенні менших за розміром ефективних збройних сил (перехід від системи призову до професійної армії), спроможних виконувати сучасні завдання і активно сприяти зміцненню європейської стабільності та безпеки. Не чекаючи нашого членства в НАТО, країни Альянсу вже надають Україні допомогу у виконанні проектів демілітаризації, спрямованих на безпечну утилізацію надлишкової та застарілої зброї, що залишилася ще з радянських часів.

Негативність цієї організації проявляється у її надмірній амбітності. Як ми бачимо, на сьогодні масштабність НАТО з кожним роком зростає і набуває колосального впливу на все суспільство. Дії НАТО ми часто спостерігаємо на території де є корисні копалини, такі як нафта, газ, золото, або на тій території, яка розміщена поблизу конкурентної країни. Великим мінусом Альянсу є військові навчання, які проходять у країнах-партнерах, зокрема і в Україні. Після таких військових маневрів місцеве населення скаржиться на погіршення стану здоров'я, що призводить до різних захворювань та псування води і продуктів харчування.

Як ми бачимо, Україна на шляху вступу до НАТО зустрічається з численними перешкодами, які можна і необхідно долати заради нашого майбутнього. Однак вирішення цього важливого питання не можна довірити лише амбітним політикам, тому треба виносити це питання на референдум, щоб народ сам вирішив, чи треба нам вступати у НАТО, чи ні.

[...]
Начало
[2299] [ 2300 ] [ 2301 ] [ 2302 ] [ 2303 ] [ 2304 ] [ 2305 ] [ 2306 ] [ 2307 ] [ 2308 ] [ 2309 ] [ 2310 ] [ 2311 ] [ 2312 ] [ 2313 ] [ 2314 ] [ 2315 ] [ 2316 ] [ 2317 ] [ 2318 ]

Информация с сайта: pv-gazeta.dp.ua